День Перемоги

Мою родину, як і багато інших в нашій країні, не оминули втрати тих буремних і страшних воєнних часів. На Українській землі полягли Тараненко Петро та Павло Петрович, моєї бабусі тато і брат. Дудник Іван Іванович пройшов майже всю страшну дорогу лихоліть, випробувань і страждань. Він загинув під Будапештом, але через роки ниткою пам’яті зв’язує нас вірш, який написав Іван Іванович на фронтових дорогах і переслав своїм рідним. Цей вірш, кілька рядочків,завчили мов молитву. Його пам’ятав мій дід, пам’ятає мама і я теж пам’ятаю кожне слово. Ім’я Дудника Івана Івановича викарбуване поряд з іншими героями, що полягли у цій жорстокій війні на Пагорбі слави.

Не сокрушима наша месть святая
Покуда враг проклятый не добит
На запад нас зовет земля родная
К земле германской путь бойца лежит.
Там изнывают девушки в неволе,
Там много тысяч дорогих могил.
Нельзя дышать и жить, и петь без боли.
Покуда ты не скажешь – ОТОМСТИЛ!

Тюфтій С.